Календар пам’ятних дат на вересень–грудень 2015 р.
1 вересня – 140 років від дня народження Едгара Райса Берроуза (1875–1950), американського письменника-фантаста.
7 вересня – 145 років від дня народження Олександра Івановича Купріна (1870–1938), російського письменника.
15 вересня – 125 років від дня народження Агати Крісті (Мері Кларісса Міллер) (1890–1976), англійської письменниці.
3 жовтня – 120 років від дня народження Сергія Олександровича Єсеніна (1895–1925), російського поета.
11 жовтня – 130 років від дня народження Франсуа Моріака (1885–1970), французького письменника, лауреата Нобелівської премії (1952)
15 жовтня – 110 років від дня народження Чарльза Персі Сноу (1905–1980), англійського письменника.
22 жовтня – 145 років від дня народження Івана Олексійовича Буніна (1870–1953), українського та російського письменника, перекладача.
23 жовтня – 95 років від дня народження Джанні Родарі (1920–1980), італійського письменника.
13 листопада – 165 років від дня народження Роберта Льюїса Стівенсона (1850–1894), англійського письменника.
28 листопада – 135 років від дня народження Олександра Олександровича Блока (1880–1921), російського поета; 100 років від дня народження Костянтина Михайловича Симонова (1915–1979), російського письменника.
30 листопада – 180 років від дня народження Марка Твена (1835–1910), американського письменника, основоположника американського критичного реалізму.
4 грудня – 140 років від дня народження Райнера Марії Рільке (1875–1926), австрійського і німецького поета.
5 грудня – 195 років від дня народження Афанасія Афанасійовича Фета (1820–1892), російського поета.
8 грудня –2080 років від дня народження Горація (Квінт Горацій Флакк) (65 до н.е. – 8 до н.е.), давньоримського поета.
30 грудня –150 років від дня народження Джозефа Ред'ярда Кіплінга (1865–1936), англійського прозаїка, поета, казкаря.
Чехов і Україна
Чехов народився рівно 155 років тому, 29 січня 1860 року. Загальновизнаний класик світової літератури. За професією лікар. Почесний академік Імператорської Академії наук у галузі красного письменства (1900-1902). Один з найвідоміших драматургів світу. Його твори перекладені більш ніж на 100 мов. Його п'єси, особливо «Чайка», «Три сестри» і «Вишневий сад», протягом більше ста років ставляться в багатьох театрах світу. До речі, його п'єси незмінно входять до репертуару багатьох театрів України. Існує музей Чехова в Сумах, вже не кажучи про його музеї в Ялті та Гурзуфі й фестиваль мистецтв «Дні Чехова в Ялті». У Ялті Чехов написав оповідання «Довгий язик», «Дама з собачкою», «Архієрей», «Студент», «Нова дача», «Душка», «Наречена», а також п'єси «Три сестри» і «Вишневий сад». Таганрог, де народився Чехов - як відомо, українське місто, вкрадене Москвою в України. А його батько Павло Ігорович Чехов народився на Полтавщині. У його родині вважали, що своє прізвище вони отримали від предка чеха.
Майбутній письменник з дитинства багато спілкувався і з батьком, і зі своєю бабусею, українкою Єфросинією Шимко. Фахівці добре знають, що в дитячі роки в будинку Чехових в Таганрозі (до речі, їхній будинок - типово українська саманна хата) постійно звучала українська мова. Діти слухали українські пісні та грали в домашніх виставах по-українськи, наприклад, про «Чупруна та Чупруніху». Пізніше письменник навіть відобразив у своїй творчості українські пісенні мотиви - «Не женися на богатiй» - в повісті «Три роки».
Все своє життя Чехов залучав себе до українців, він навіть вказав у перепису населення свою національність як «малорос». Таке самовизначення національності письменником підтверджується у численних листах, де він незмінно називає себе малоросом (або загальновживаним в той час синонімом - «хохлом»). Ніжно люблячи Україну, Чехов не тільки із задоволенням там жив, подорожував і спостерігав народне життя, але й не раз запрошував друзів відпочити з ним в тих місцях. Він часто відвідував Харківську і Полтавську губернії, а у Львові купив твори Шевченка українською мовою.
У 1888-1889 роках А.П. Чехов відпочивав у Сумах. Тут він написав оповідання «Неприємність» і «Красуні», а також водевіль «Трагік мимоволі». Свої сумські враження він відобразив в оповіданнях «Іменини», «Нудна історія», в п'єсах «Лісовик» і «Чайка». Там, у Сумах, в 1889 році був похований молодший брат Чехова художник Микола Чехов. Чарівність України вплинула на рішення письменника купити хутір у Полтавській губернії.
За спогадами і листами Чехова і його родичів [Чехов А.П. Твори. М., 1987. - Т. 7, 12, 13, 17], значний інтерес до української культури прищепила письменнику сім'я українських поміщиків потомствених дворян Линтварьових. В їхній садибі в слободі Лука в Сумському повіті Чехов жив разом з родиною влітку 1888 і 1889 років. Тут він лікував хворих, брав численних друзів і знайомих. Звідси він вирушав подорожувати по Україні. Історик з міста Суми Наталія Вікторівна Лобко встановилa, що родоначальником роду Линтварьових був козацький сотник Андрій Марченко, тому припускає, що ця сім'я отримала свої землі під час заселення Лівобережної України в нагороду за військову службу після Визвольної війни українців від поляків під керівництвом Богдана Хмельницького. Особливо цікавив Чехова той факт, що предки Лінтварьових дружили з відомим філософом Г. Сковородою, а батьки - схилялися перед Тарасом Шевченком. Дві доньки господарки садиби - Зінаїда Михайлівна і Олена Михайлівна Линтварьови - були одними з перших жінок-лікарів в Російській імперії.
Чехов також дружив з різними представниками української інтелігенції, наприклад, з актрисою Марією Заньковецькою, яка вважається головним прообразом Ніни Зарічної з «Чайки». Антон Чехов вважав її талант «страшною силою».
Порушуючи закони Російської імперії, Чехов розсилав друзям і знайомим зарубіжні випуски української літератури, заборонені в Росії Емським указом: «Вельмишановний Павло Федорович, надсилаю Вам для бібліотеки трохи книг і, між іншим, три номери львівського журналу «Літературно-науковий вісник». Так як малоросійські журнали, що видаються в Австрії, наскільки мені відомо, не пускаються цензурою в Росію, то доведеться ці три номери тримати в бібліотеці під забороною» (Лист П. Ф. Іорданову).
Письменники України з увагою стежили за творчістю Чехова, цінували його новаторський підхід до малої прози і його майстерність. Не раз надсилали Чехову свої книги з присвятами. Дуже високо відгукувалися про російського письменника М. Коцюбинський та І. Франко.
Навіть майбутній перший президент Української республіки М. Грушевський друкував переклади чеховських творів в журналі «Літературно-науковий вісник». Це були сім оповідань у січні 1899 і сім гуморесок в березні 1902. А в 1904 році у Львові був опублікований збірник оповідань «Змори» в перекладі його дружини Марії Грушевської, чиї переклади Чехов особливо цінував: «Сердечно дякую за надіслані переклади моїх творів. Будьте люб'язні, напишіть пані М. Грушевській, що, наскільки я розумію, переклади зроблені нею дуже добре, якби я знав її адресу, то поспішив би подякувати її саму» (Лист А.Є. Кримському).
© Андрій Безсмертний-Анзіміров
2014 рік
1 січня
19 січня
25 січня
28 січня
11 лютого
13 лютого
2 березня
3 березня
30 березня
1 квітня
23 квітня
24 квітня
2 травня
11 травня
20 травня
22 травня
31 травня
2 червня
6 червня
19 червня
23 червня
1 липня
20 липня
21 липня
25 липня
28 липня
4 серпня
28 серпня
4 вересня
15 вересня
15 жовтня
21 листопада